Лариса Денисенко Ліза Та Цюця П
«Ліза та цюця П.» – справжня пригодницька історія про пошуки вірних друзів: зі шпигунами.
Категорія – для малечі Вік основної аудиторії – 5-7 років Жанр – казка Мова видання – українська Оцінка авторів проекту Лариса Денисенко. Ліза та Цюця П.
– К.: Грані-Т, 2007. Схоже, що різноманітні скорочення імен стали поганою звичкою сучасних українських авторів. Не завжди скорочення доречне, і в будь-якому випадку воно псує мелодику мови, бо на скороченні спотикаєшся. Зважаючи на структуру твору та його емоційну складову і те, як сприймається все, що відбувається, головними героями, можна чітко сказати, що цей твір може бути цікавим лише дошкільникам та школярам молодшого шкільного віку.
У книзі дві сюжетні лінії, які розвиваються паралельно: лінія казкового створіння Цюці П. Та лінія дітей, які її шукають. Хто така Цюця П.? Це барвиста іграшка, пошита з клаптиків на Іграшковій Фабриці найкращою працівницею – Бездоганною Ганною.
Але в той самий час Цюця П. Наснилася маленькій дівчинці Лізі, яка її намалювала та вирішила розшукати. Сон був пророчим, бо справді шлях привів дітей до Іграшкової Фабрики. Головні герої – симпатична дівчинка Ліза та хлопчик Євген, з яким Ліза випадково зустрічається у «Бегемошці-310», тобто бусі такого маршруту.
Євген одразу бере ініціативу з пошуків на себе і змушує Лізу змінити образ, а для того обрізати волосся, щоб бути схожим на хлопчика. Вони, як справжнісінькі агенти, вигадують собі прізвиська Гостре Синє Око та Спритна Двохвоста Анаконда, а після маскування стають Справжньою Злою Бабцею та Гидким Онуком.
Біля фабрики вони зустрічають Бездоганну Ганну, дивну і цілком самотню жінку, та її собаку на ім’я Рік, які також шукають Цюцю П. Тим часом Цюця П.
Пізнає світ і знайомиться з різноманітними мешканцями міста, здебільшого птахами: мудрим Круком Анти-каром (тобто, антикваром), голубкою Туркотихою, горобцем Поцупайком, синицями-близнюками Салоїдом і Маслоїдом. Наприкінці цієї частини вона зустрічає їжачка Гостроголка. Але особливим інтересом Цюці П. Користуються квіти, саме їхні історії та казки вона хотіла б збирати. У цій частині Цюці П. Та дітям не судилося зустрітися, бо вона потрапляє до Мережаної Єви, яка тримає у квартирі багатоповерхівки 12 собак.
Тут наявний казковий мотив, але надалі Мережана Єва виявляється не казковою істотою, а звичайною підсліпуватою дивачкою. Книга проста, хоча й з мовними та образними викрутасами.
У творі дуже багато філології, можна навіть сказати, що найголовніший закон цього світу – філологічний. Казкове поле книги також філологічне. Наприклад, легенда про планету Ква-кар, де мешкали ворони та жаби. Спочатку вони співіснували мирно, а коли посварилися і почали суперничати, навіть мову зробили під себе. Це жаби вигадали слова з коренем «ква» – КВАсоля, морКВА, КВАртал і багато інших, а ворони – слова КАРтопля, КАРета, ліКАР.
І тому крука називають Анти-каром, а жаби кажуть ліКВАр. Навіть цукерки, які дітей вчить робити Бездоганна Ганна, називаються «Евліга» – слово, складене з літер їхніх імен. До речі, приготування чогось у дитячій книзі – безпрограшний мотив. З мовної логіки походить й прізвисько колеги татка Лізи – «Хапуженко» та «хапужеська поведінка».
Хоча іноді мовні ігри стають абсурдними. Наприклад, на запитання «Хто такий гуманоїд?» дається така відповідь: «Звісно ж, це той, хто їсть гуму! – пихато відповів Маслоїд» (С.37), й аргументується, що ніхто не може заприсягтися, що гуманоїди не їдять гуми. Окремо хочу сказати про монстрів.
Тут їх не мало, але найбільше вражають Ворушайло, що живе у кущах і ворушить листя: «Їсть він тільки непарне кущове листя. Якщо з’їсть парне – помре» (С.74), та чудовисько, яке приходить у снах: «Снокривда береться з лихих думок та вчинків. Із заздрості та підлабузництва, брехні та підступності, зради чи лиходійства.
Ось звідки він береться» (С.81). Дитина може й налякатися, бо жоден з цих описаних монстрів не є переможеним, а мораль декларативна. Декларативність моралі – одна з ознак цієї книги.
Тут взагалі немає нічого завуальованого чи тонкого: «Адже будь-яка забавка має бути безпечною!» (С.20) – проголошується автором. Або цитата з «пошукової Конвенції»: «Не списувати в сусіди по парті, оскільки це не додасть тобі знань» (С.55) – це вже слова головної героїні. Але правдоподібність не є чеснотою цього твору. Ця книга про дивних людей, дивних дітей і дивних створінь. А найбільш адекватні тут птахи. І тому не дивуєшся, читаючи, наприклад, роздуми горобця Поцупайка: «Коли дитина знущається з кицьки, вона перетворюється на кицькоката, – вів далі Поцупайко.
– Я не великий приятель коті: можеш мені повірити, що в мене з ними власні порахунки! Однак великою ганьбою є, коли дужі та сильні катують малих і беззахисних. І ти буцімто бачиш дитину.
Дві ручки, дві ніжки, голівка в кашкетику. Симпатична кишенька на джинсах. У кишеньці – скло, щоб дивитися на сонце. Наче звичайна дитина. Насправді ж вона – огидний кицькокат, від якого смердить, і який є потворнішим за Найпотворнішу Потвору» (С.40). Або глибоку філософську аналітику крука Анти-кара щодо того, ким є Цюця П.: «У камінців, дитинко, є душа.
Вони вміють зберігати чужі таємниці. Вони спостережливі, а живуть дуже довго. А ще, всередині них мешкають ельфи, феї та чарівні духи. Однак у камінців немає серця.
Можливо, воно є, але кам’яне, і ніхто досі його не бачив. У тебе ж серце є. Добре та тепле серце, яке реагує на всі життєві ситуації і яке дуже любить своїх друзів. Відтак, ти не камінь» (С.49). Якби на такому ж рівні була написана вся книга! Не можу оминути ще одного аспекту. У книзі повно гендерних стереотипів, що часом дивуєшся, звідки у таких малих дітей стільки мотлоху в голові.
Дуже чітко розмежовуються дівчатка і хлопчики. Зрештою, закладається стереотип, що успішні саме хлопчики, а дівчатка так. Вона – симпатична, емоційна, а він – розумний і кмітливий і т.д. Зрозуміло, що верховодить і приймає важливі рішення Євген.
Лариса Денисенко Ліза Та Цюця П Читати Онлайн
Це розмежування постійно обігрується та ілюструється як думками всіх героїв, так і самим автором. І хоча ці фрагменти мають досить невинний вигляд: «На дівчаток, навіть на таких класних, як Спритна Двохвоста Анаконда, покладатися не слід. Вони не можуть не думати про свій зовнішній вигляд» (С.77), але ці думки варіюються по всьому тесту.
Висновок: У книзі багато вигадок, її можна малювати, але емоційної глибини, сюжетної складності чи якогось особливого смислу у книзі мною віднайдено не було. Олена Кравець Інші думки про книгу: Цалапова О.М. 'Функції уявного друга в повісті Л.Денисенко „Ліза та Цюця П.” - Дмитро Шульга 'Історія іграшки' - 'Відгук на дитячу повість Лариси Денисенко «Ліза та Цюця П.»'.
Письменниця, адвокат, авторка та ведуча культурологічної програми «Документ +» на телевізійних каналах «Студія 1+1» та «1+1 International». Закінчила юридичний факультет Київського національного університету ім. Схема подключения проходного переключателя. Тараса Шевченка.
Фахівець із міжнародного публічного права. На «1+1» веде культурологічну програму «Документ +». Авторка шістьох художніх романів. Має авторські колонки в «Жіночому журналі» та дитячому журналі «Соняшник». Дебютувала як дитячий автор у видавництві «Грані Т» з книжкою «Ліза та Цюця П.» Кілька років очолювала українське відділення міжнародної неурядової антикорупційної організації Transparency International, працювала на керівних посадах у Міністерстві юстиції України. Мандрувала з виступами на конференціях по всіх континентах світу, крім Австралії, тому не переконана, що ця країна існує. Відзнаки: Гран-Прі Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова» – 2003 рік Шот-ліст конкурсу «Краща книга 2005» журналу «Корр.
Письменниця, адвокат, авторка та ведуча культурологічної програми «Документ +» на телевізійних каналах «Студія 1+1» та «1+1 International». Закінчила юридичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Фахівець із міжнародного публічного права. На «1+1» веде культурологічну програму «Документ +».
Авторка шістьох художніх романів. Має авторські колонки в «Жіночому журналі» та дитячому журналі «Соняшник». Дебютувала як дитячий автор у видавництві «Грані Т» з книжкою «Ліза та Цюця П.» Кілька років очолювала українське відділення міжнародної неурядової антикорупційної організації Transparency International, працювала на керівних посадах у Міністерстві юстиції України. Мандрувала з виступами на конференціях по всіх континентах світу, крім Австралії, тому не переконана, що ця країна існує. Книга недели - 'Моби Дик, или Белый Кит' 7% скидки на 7 дней Только с 15.01 по 21.01 Герман Мелвилл (1819–1891) – американский писатель и моряк, в чьем творчестве органично переплавились опыт путешественника и мифопоэтическое мировоззрение художника. Центральное произведение Мелвилла – роман «Моби Дик, или Белый Кит» – стал одной вершин американской литературы, окончательно лишив Америку статуса «культурной пустыни». В настоящем издании текст романа сопровождают иллюстрации известного художника Антона Ломаева.
Лариса Денисенко Ліза Та Цюця П Скачать
Примите в подарок. Украинка по происхождению, известный знаток Стамбула, журналист, блогер и кулинар (ака Стамбулка) написала не просто гастрономический путеводитель по городу, а книгу, благодаря которой вы почувствуете себя в Стамбуле как дома. Электронную версию книги (пока еще не появилась бумажная) примите в подарок. К осени, теплому пледу и мечтам о путешествиях в теплые страны - это то, что нужно. Книги на двух языках автор выложила для вас на сайте и рекомендует загружать в максимальном качестве, чтобы в полной мере насладиться фотографиями Джулии Вебер, сделаными специально для этого проекта.